Навчально-виховний процес в ліцеї підпорядкований головним завданням сучасної школи:

впровадження особистісно-орієнтованих технологій навчання;
максимум індивідуалізації навчального процесу;
створення умов для саморозвитку і самонавчання учнів та осмисленого визначення ними своїх можливостей і життєвих цінностей.
Освіта в ліцеї передбачає свідомий вибір профілю навчання та якісну підготовку учнів ліцею до вступу у вищі навчальні заклади.
Навчання здійснюється за профілями, які формуються згідно запитів батьків, бажання учнів та вимог сьогодення, а саме: філологічним, історичним, математичним, економічним, біолого-хімічним.
Основою профільного навчання є диференціація навчального процесу, яка забезпечується:

поділом на профільні класи на основі вхідної діагностики;
поділом класу на профільні підгрупи для проведення семінарських занять, практичних та лабораторних робіт;
запровадженням викладання за програмами різних рівнів (профільний, академічний, стандартний);
введенням курсів за вибором, факультативів;
раціональним використанням годин, які виділяються на індивідуальні та групові заняття, консультації та науково-дослідницьку роботу;
використанням в навчальному процесі завдань пошукового і творчого характеру.
Диференціація в ліцеї здійснюється з максимальним врахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей учнів, нахилів та інтересів. Профільні предмети викладаються парами, що дає більше можливостей для вивчення навчального матеріалу з предмету, сприяє впровадженню інноваційних технологій. Крім цього, використовуються окремі години для проведення індивідуальних та додаткових занять. Це дає можливість на практиці здійснювати індивідуальний підхід до учнів, виявити і ліквідувати прогалини в знаннях, зміцнити та поглибити їх, розвинути інтерес до предмету.
Особливість організації навчально-виховного процесу у ліцеї-інтернаті полягає у поєднанні окремих форм урочних та позаурочних занять. За структурою навчальний рік поділяється на два семестри. Друга половина дня для кожного ліцеїста - це виконання випереджувальних завдань з профільних предметів, відвідування факультативів, спецкурсів, консультацій, занять з викладачами вищих навчальних закладів з метою поглиблення знань з навчальних предметів.
Режим дня в закладі забезпечує створення оптимальних умов для здійснення успішної навчально-виховної діяльності. Розклад уроків складено з урахуванням динаміки працездатності протягом дня, семестру, чергування видів діяльності, раціонального розподілу навчального навантаження.
Освітній процес у ліцеї визначається навчальним планом, що передбачає створення умов для отримання учнями повної загальної середньої освіти та реалізації їх індивідуальних, творчих здібностей, інтересів і нахилів, які дозволяють глибоко оволодіти профільними предметами та підготуватись до державної підсумованої атестації та зовнішнього незалежного оцінювання.
Робочий план зорієнтований на 6-ти денний робочий тиждень. Особливостями навчального плану є забезпечення як загальноосвітньої, так і профільної підготовки учнів.
Навчальний план складається з трьох блоків. Перший загальноосвітній. Він дає можливість ліцеїсту оволодіти предметами, які необхідні для отримання повної загальної середньої освіти, і закладає основи загальнокультурної підготовки ліцеїстів. Другий блок – профільно-обов’язковий. До нього введено предмети як з обраного профілю, так і ті, які безпосередньо впливають на ефективне його засвоєння. Третій – профільно-вибірковий, це курси і факультативи за вибором учнів. Його мета – озброїти ліцеїстів уміннями дослідницької діяльності в обраній галузі наук, сприяти формуванню самоосвітніх компетентностей та самовихованню. Саме варіативний блок має вирішувати проблеми допрофесійної підготовки ліцеїстів. З метою набуття практичних навичок та вмінь з окремих предметів, розвитку науково – дослідницької діяльності, ліцеїсти мають змогу працювати факультативно на кафедрах Хмельницького національного університету. Це сприяє задоволенню інтересів кожного ліцеїста та підготовці їх до майбутньої професії.
Викладачі вищих навчальних закладів, відповідно до угод про співпрацю читають ліцеїстам спецкурси, які поглиблюють знання з профільних предметів.
Формування робочого навчального плану відбувається за алгоритмом:

відбувається анкетування учнів та їх батьків щодо задоволення їх побажань вивчати ті чи інші курси за вибором, спецкурси, факультативи;
узагальнення результатів анкетування на засіданнях предметних кафедр з винесенням на обговорення спільного засідання педради і ради ліцею;
погодження змісту варіативної частини робочого навчального плану на спільному засіданні педради і ради ліцею.
Зарахування до ліцею-інтернату проводиться згідно з Правилами конкурсного приймання учнів, які розроблені на основі Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), затвердженої наказом МОН України від 19.06.2003 р. №389. Конкурсний відбір передбачає вступні випробування з української мови (диктант) та профільних дисциплін, співбесіди, яка передбачає виконання спеціальних діагностичних завдань для виявлення здібностей і нахилів дитини, рівня її інтелекту та наявності творчого потенціалу.
Навчально-методичне забезпечення в ліцеї здійснюється відповідно до Переліку програм, підручників та навчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання.
Відповідно до угод про співпрацю з вищими навчальними закладами, ліцеїсти мають можливість користуватися бібліотечними фондами ВНЗ, а також фондами обласної наукової бібліотеки ім. М.Островського, обласної бібліотеки для юнацтва, обласного архіву та довідково-інформаційним фондом і відеотекою міського товариства української мови ім. Т. Шевченка «Просвіта». Ліцеїсти є постійними користувачами мережі Інтернет, яка діє в закладі.
У жовтні проводяться перші контрольні зрізи знань з метою встановлення рівня навчальних досягнень учнів 10-х класів.
Адміністрація ліцею здійснює належний контроль за оцінюванням учнів.
Як для учня, так і для вчителя важливим чинником мотивації навчальної діяльності ліцеїстів є оцінка навчальних досягнень. З метою забезпечення об`єктивності оцінювання вчителі ліцею постійно удосконалюють контрольно-оцінювальну систему. Цілісний контроль знань здійснюється за допомогою поточного, тематичного, семестрового та річного оцінювання.
Результативність навчально-виховного процесу покликаний відстежувати моніторинг якості освіти, який здійснюється в ліцеї протягом навчального року.
Річний контроль навчальних досягнень учнів в ліцеї поділяється на 4 етапи:

попереднє оцінювання допомагає організувати роботу класного колективу;
поточне оцінювання сприяє прогнозуванню результатів, а це дає змогу коригувати навчальну діяльність;
тематичне оцінювання є рубіжним контролем, що перевіряє попередні результати й прогнозування, а це дає змогу коригувати навчальну діяльність;
завершальне оцінювання визначає стратегію подальшої роботи з учнями.
Попередній моніторинг в ліцеї розпочинається з бесід з батьками, класними керівниками, з відвідування уроків, яке завершується класно-узагальнюючим контролем в групах 10-го класу.
Усі ці дії мають одну мету – познайомитися з класним колективом і зібрати інформацію для подальшої роботи.
Моніторинг поточного оцінювання передбачає контроль виконання календарних планів із предметів, виконання графіка контрольних, практичних, лабораторних робіт. Контроль ведення класних журналів у жовтні дає можливість прослідкувати наповнюваність поточних оцінок, невиконання окремими учнями необхідних видів робіт. Цей контроль виявляє проблеми з оцінювання окремих учнів, а також контингент учнів, які засвоюють навчальний матеріал на початковому і середньому рівнях. Аналіз поточного оцінювання дає можливість корекції навчальної діяльності з боку педколективу, а також учнів. Це враховується в рішеннях педконсиліумів. Проведення семестрових контрольних робіт є необхідною передумовою семестрового оцінювання, яке враховується при річному оцінюванні.
Завершальне оцінювання передбачає виконання семестрових і річних контрольних робіт, виставлення річних оцінок. Дані, отримані на завершальному етапі, необхідні для аналітичної роботи на стадії прийняття рішень: здійснюється якісний аналіз навчальних досягнень, заповнюються порівняльні таблиці, визначається рейтинг учнів у класі, складаються порівняльні графіки.
Аналіз результатів рівня засвоєння навчального матеріалу учнями за навчальний рік розглядається на засіданнях кафедр з наступним обговоренням на засіданні серпневої педради.
Моніторинг семестрового та річного оцінювання з навчальних предметів дає можливість проаналізувати досягнення кожної групи ліцеїстів, визначити рейтинг груп 10х - 11х класів Це один із чинників мотивації навчальної діяльності для учнів.
Результати контрольних робіт аналізуються на засіданнях предметних кафедр, вивчаються педагогічною радою і узагальнюються наказом по ліцею.
Позитивні досягнення зумовлені факторами:

введенням в методику викладання технологій особистісно-зорієнтованого навчання;
використанням різних форм індивідуальної роботи з учнями в другу половину дня;
використанням навчальної бази вищих навчальних закладів.
Хмельницький ліцей бере участь у зовнішньому незалежному оцінюванні з 2006 року. Учителі ліцею розглядають підготовку учнів до зовнішнього незалежного оцінювання як один із пріоритетних напрямків навчально-виховної діяльності. Кожна предметна кафедра має напрацьований досвід з цього питання, зокрема володіє комплексом навчально-методичного забезпечення, що містить державну програму з підготовки, дидактичні матеріали (зразки тестів різних типів) тощо. У ліцеї є постійно діючий стенд «Готуємось до зовнішнього незалежного оцінювання», який висвітлює нормативно-законодавчу базу зовнішнього незалежного оцінювання, графік проведення, правила реєстрації, знайомить з новими форматами тестів.
Адміністрація ліцею щорічно виділяє години для підготовки випускників до зовнішнього незалежного оцінювання з обраних ними предметів.
Напрацьований досвід дозволяє зробити висновок, що характер організації освітнього процесу в ліцеї зумовлює розвиток компетентної особистості, готової до свідомого професійного самовизначення, самореалізації в різних сферах життєдіяльності.

У Хмельницькому  ліцеї створено систему виховної роботи, яка відбивається в певній моделі.
Модель виховної роботи закладу складається з 4 компонентів:

мотиваційно - цільовий,
організаційно - змістовний,
організаційно - технологічний,
діагностично - прогностичний.
Мотиваційно - цільовий компонентпередбачає визначення мети та основних завдань.
Фундаментально організуючим елементом діяльності педагогічного колективу є дитиноцентризм.
Дитина - об'єкт (суб'єкт) виховного процесу. Це особистість, яка вміє адаптуватися до життя, критично мислити, виходити з конфліктних ситуацій, отримувати знання та застосовувати їх на практиці, бути соціально активною та самореалізуватися.

Мета виховної роботи:

забезпечити сприятливі умови для фізичного, психічного, інтелектуального, соціального становлення ліцеїстів, досягнення ними рівня освіченості, що відповідає ступеню навчання та державним вимогам, потенційним особистісним можливостям учнів з урахуванням їхніх пізнавальних інтересів і схильностей;
стимулювати творчу активність;
сприяти максимальній самореалізації школярів у різних видах навчально-виховної діяльності.
Організаційно-змістовний компонент передбачає реалізацію завдань для досягнення головної мети виховної роботи за тематичними напрямами (національно-патріотичне виховання, громадянське виховання, превентивне виховання (правове, моральне, трудове, формування здорового способу життя), пізнавальна діяльність, екологічне виховання, художня діяльність та естетичне виховання, сімейно-родинне виховання).
При плануванні виховної роботи керуємося 6 орієнтирами виховання:
1.Ціннісне ставлення до себе
2.Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей
3.Ціннісне ставлення до праці
4.Ціннісне ставлення до природи
5.Ціннісне ставлення до мистецтва
6.Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави

Організаційно-змістовний компонент включає в себе механізм організації виховної роботи, у тому числі з позиції управління.
Педагогами використовуються різноманітні форми виховної роботи з ліцеїстами.
Організаційно - технологічний компонент включає в себе взаємодію ліцею з найближчим до нього середовищем - соціумом: на рівні сімей учнів, на рівні організацій, що також акцентують увагу на питаннях соціалізації молоді.

Діагностично-прогностичний компонент передбачає безперервний моніторинг стану виховної роботи в закладі. Цим забезпечується:
прогноз розвитку виховної системи,
корекція спланованих заходів,
проектування подальшої діяльності з різних напрямів виховної роботи для досягнення оптимального результату.

Запроваджена модель виховної роботи виправдує себе, виявляючи ознаки доступного та практичного механізму управління нею в ліцеї.
На виконання Закону України «Про освіту», з метою ефективного виховного впливу на ліцеїстів і створення відповідних умов співпраці дітей і дорослих педагогічний колектив ліцею здійснює роботу з адаптації учнів до умов соціального середовища. Важливою передумовою успішного навчання ліцеїстів у 10 класі є здійснення заходів, спрямованих на адаптацію учнів. У цьому важливою є робота соціально-психологічно служби.
Соціальним педагогом проводиться паспортизація груп із метою виявлення соціального середовища, у якому навчаються та виховуються ліцеїсти, виявляються учні «групи ризику», схильні до правопорушень, соціально-проблемні родини і проводиться соціально необхідна робота з такими учнями та їх батьками.

Соціальній адаптації учнів, розумінню ними своїх прав та свідомого виконання обов'язків значною мірою сприяє відповідно організований виховний процес у ліцеї. Критерієм впливу закладу на соціальну поведінку учнів є свідоме виконання ними основних нормативних документів школи: Статуту ліцею, Режиму роботи закладу, Правил проживання в гуртожитку, у яких зазначені основні права та обов'язки ліцеїста.
У Хмельницькому спеціалізованому ліцеї-інтернаті відпрацьовано систему контролю за відвідуванням учнями занять (перевірка здійснюється під час 1 та 6 уроків ). Вихователі з’ясовують причини відсутності. У класних журналах щоденно ведеться облік відвідування, що дає можливість робити аналіз щоденного відвідування. У кінці семестру та навчального року здійснюється аналіз стану відвідування учнями навчальних занять, результати якого узагальнюються наказом.
У навчальному закладі створено ліцейний центр з профілактики правопорушень серед неповнолітніх.

Завдання центру:

розробляє програму, координує роботу служб;
приймає рішення щодо постановки на внутрішкільний облік учнів, які схильні до скоєння правопорушень ("група ризику»);
закріплює за учнями наставників, які здійснюють координацію діяльності ліцеїстів, забезпечує їм методичну та практичну допомогу;
організовує співпрацю з правоохоронними органами (із відділом міліції у справах неповнолітніх, прокуратурою, адвокатурою).
З метою профілактики правопорушень у ліцеї розроблено і здійснюються заходи з профілактики правопорушень серед учнів, складено спільний план роботи з відділом кримінальної міліції в справах неповнолітніх; заходи щодо виконання у 2012 році Загальної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини»; складено план роботи з учнями «групи ризику», схильними до девіантної поведінки. Проводиться просвітницька робота з батьками та їхніми дітьми з метою недопущення скоєння насилля у сім’ї: працює батьківський всеобуч, організовуються зустрічі за круглим столом із працівниками правоохоронних органів. Розроблено модель формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя. Медична та соціально-психологічна служби закладу ведуть роз’яснювальну роботу з ліцеїстами щодо здорового способу життя:

дотримання ними санітарно-гігієнічних норм навчання і проживання;
профілактика інфекційних захворювань та ГРВІ;
шкідливості алкоголю, тютюну, наркотиків;
небезпеки венеричних захворювань та СНІДУ;
безпеки життєдіяльності учнів.
Педагогічний колектив ліцею має певний досвід із питань морального виховання. Засобами духовного і матеріального порядку є атрибути культури учнів, яка виявляється в охайному зовнішньому вигляді (одязі, зачісці), у культурі взаємодії (безконфліктному розв’язанні проблемних ситуацій, умінні працювати разом), у культурі спілкування (мові, жестах, міміці), в організаційній культурі життєдіяльності класу і ліцею (дотриманні традицій, правил, норм).
Педагоги ліцею виходять із того, що вчити моральним нормам має весь навчально-виховний процес, вся система, стиль життя ліцею. Саме тоді заклад забезпечуватиме відповідний рівень вихованості дітей.
Таким чином, результатами спільної роботи колективу ліцею з соціально-психологічної адаптації є:

дотримання учнями Статуту ліцею, Режиму роботи закладу, Правил проживання у гуртожитку;
відсутність пропусків без поважних причин;
відсутність проявів кримінальних та адміністративних правопорушень (незначні порушення дисципліни наявні);
незначна кількість дезадаптованих учнів;
стабільний емоційний стан у ліцеїстів;
високий рівень навчальної мотивації у дітей;
позитивний настрій учнів ліцею;
достатній рівень соціальної адаптації учнів випускних класів і відповідний психологічний мікроклімат у ліцеї.
Вищезазначене свідчить про те, що учні ліцею добре підготовлені до життя в суспільстві, мають відповідний рівень соціальної адаптації.

Удосконалення якісного рівня освітніх послуг передбачає необхідність постійного підвищення професійного рівня та педагогічної майстерності педагогічних працівників. Цьому значною мірою сприяє організація методичної роботи з учителями, вихователями, яка базується на досягненнях педагогічної науки, передового педагогічного досвіду. Вся методична робота в ліцеї-інтернаті будується з урахуванням рекомендацій Міністерства освіти і науки України, ХОІППО, на основі діагностування педагогічних працівників, яке проходить як на початку, так і наприкінці року, і спрямована на забезпечення науково-методичного супроводу навчально-виховного процесу.
Стратегія розвитку методичної служби ліцею-інтернату включає в себе: удосконалення мережі форм методичної роботи, забезпечення росту фахової та методичної майстерності вчителів, організацію і проведення моніторингу методичної роботи, координацію діяльності всіх суб’єктів методичної роботи. Методична робота з педагогами включає індивідуальні, групові та загальноліцейні форми організації. Розвиток пізнавальної активності, творчих здібностей учнів як головного аспекту особистісно-орієнтованого навчання і виховання. Її втілення пройшло усі необхідні етапи - від аналізу, теоретичного осмислення й ознайомлення з педагогічним досвідом, організації роботи творчої та динамічної груп з даної проблеми, до впровадження в практику роботи учителями школи та узагальнення власного досвіду роботи. Організація методичної роботи в закладі визначається її плануванням та щорічним наказом про організацію методичної роботи в закладі. Відповідно до структури методичної роботи в ліцеї створено 5 предметних кафедр, а саме:

Філологічна кафедра, завідувач кафедри Кузь Л.Й.;
Кафедра іноземних мов,завідувач кафедри Антонюк С.М.;
Кафедра суспільних дисциплін, завідувач кафедри Підлісна А.І.;
Кафедра природничих дисциплін, завідувач кафедри Кулик Р.І.;
Кафедра ІКТ та математики, завідувач кафедри Смішко Г.С.;
Кафедра моніторингових досліджень, завідувач кафедри Філіпчук К.В.;
та методоб’єднання вихователів, керівник Кобялко Н.О.
З метою підвищення якості навчання в ліцеї працює творча група із вдосконалення методики проведення уроків з урахуванням вимог особистісно-орієнтованого навчання (керівник Підлісна А.І.) та з проблеми «Інтерактивні технології в системі особистісно-орієнтованого навчання як один із шляхів розвитку творчих здібностей ліцеїстів» (керівник Кузь Л.Й.); семінар-практикум із впровадження інформаційно-комп’ютерних технологій в практику роботи закладу (керівник Ковш О.С.), а також психолого-педагогічний семінар (керівник – практичний психолог Блажиєвська К.О.), працюють динамічні групи.
Систематично проводяться інструктивні та методичні наради, тематика яких визначена річним планом роботи, а також оперативні наради, індивідуальні та групові консультації як за результатами контролю, так і згідно з поточною інформацією.
Вчителі ліцею беруть активну участь в роботі методичних об’єднань, що працюють на базі міського інформаційно-методичного центру, а також через кафедри ліцею тісно співпрацюють з відповідними кафедрами Хмельницького ОІППО. В рамках цієї співпраці найбільш досвідчені вчителі ліцею виступають з лекціями перед слухачами курсів підвищення кваліфікації ХОІППО, діляться власним досвідом роботи з обдарованими учнями; проводять відкриті уроки та виховні заходи для слухачів курсів підвищення кваліфікації ХОІППО.

Вся методична робота в ліцеї спрямована на підвищення якості освітніх послуг учням ліцею, результативності навчання (високий якісний показник ЗНО), результативності участі ліцеїстів в інтелектуальних змаганнях різних рівнів.

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipisicing elit, sed do eiusmod tempor incididunt ut labore et dolore magna aliqua. Ut lectus felis, facilisis nec erat at, pretium pellentesque lectus.

Nam dictum justo sit amet placerat consectetur. Maecenas laoreet, ligula vel scelerisque ultricies, lorem urna luctus odio, eget convallis. Quisque vestibulum tempus felis. Nulla interdum varius arcu nec. Duis id erat nunc.

Back to top